Київська Русь

З 20 квітня і впродовж тиждня ми святкували Пасху Христову ..!

ГЕТЬМАН — Wed, 08 Jun 2011 08:50:49 GMT

Христос Воскрес ! Воістину Воскрес !

Вітаємо всіх людей з головним святом у річному календарі людини-християина -
святом Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа !

Цього 2014 року свято Пасхи — Воскресіння Господнього — у східній та латинській традиціях збіглося у часі і святкувалося в один день – 20 квітня . Це свято найбільш давнє та радісне з усіх великих свят церковного року , і є найголовнішим для православних християн .

Від свята Великодня і до дня Вознесіння Господнього , ми православні християни , вітаємося одне з одним та іншими християнами словами : Христос Воскрес ! І кажемо у відповідь : Воістину Воскрес !

Всі ці сорок днів , щороку, вся наша церковна повнота має особливо згадувати і згідно з православними традиціями вшановувати Воскресіння Господа Бога нашого Іісуса Христа ...

"Христос Воскрес із мертвих, смерттю смерть поправ, і сущим во гробу живот даровав.."!

Воістину Воскрес Христос !

Вітаємо зі святом Входу Господнього до Єрусалиму ! З Вербною неділею !

ГЕТЬМАН — Sat, 16 Apr 2011 22:08:05 GMT

ВХОД ГОСПОДЕНЬ В ИЕРУСАЛИМ.

Последнее перед Пасхой воскресенье Великого поста посвящено воспоминанию торжественного Входа Господня в Иерусалим – одного из главных событий последних дней земной жизни Иисуса Христа. Событие, которое описывают все четыре евангелиста, произошло за шесть дней до иудейского праздника Пасхи, предшествовало Его крестным Страстям и было исполнением древних пророчеств о пришествии в мир Спасителя: Ликуй от радости, дщерь Сиона, торжествуй, дщерь Иерусалима: се Царь твой грядет к тебе, праведный и спасающий, кроткий, сидящий на ослице и на молодом осле, сыне подъяремной (Зах. 9, 9). Событие Входа Господня в Иерусалим происходило в торжественной обстановке: множество народа, пришедшего на праздник, услышав, что Иисус идет в Иерусалим, взяли пальмовые ветви, вышли навстречу Ему и восклицали: осанна! благословен грядущий во имя Господне, Царь Израилев! (Ин. 12, 12–13). В славянском тексте Евангелия пальмовые ветви названы «ваиами», отсюда и наименование праздника в богослужебных книгах – «Неделя Ваий», а так как в России пальмы не растут и верующие в этот день приходят в храм с ветками распустившейся вербы, то в просторечии праздник получил название «Вербного воскресенья». Незадолго до того, как пришел Иисус в Вифанию (Ин. 12, 1), иудеи стали свидетелями проявления славы Божией – воскрешения умершего «четверодневного» Лазаря, друга Христа. Поэтому, узнав, что Иисус в Вифании, многие пришли туда, чтобы увидеть и Его, и воскрешенного Им Лазаря. Придя в Вифанию, Иисус разделяет вечерю в доме Симона прокаженного. Марфа служила за столом, а воскрешенный Лазарь был одним из возлежащих. Во время вечери Мария, сестра Лазаря, помазала драгоценным миром ноги Иисуса и в знак своего глубокого уважения к Учителю, отерла их своими волосами. В ответ на роптание Иуды Искариота по поводу такой напрасной траты мира Иисус же сказал: оставьте ее, она сберегла это на день погребения Моего (Ин. 12, 7). Так истинный Агнец, пришедший ради спасения мира, был заранее умащен благовониями и приготовлен для заклания. На другой день по дороге в Иерусалим, приблизившись к Виффагии (селу, расположенному около Иерусалима), Иисус посылает двух учеников Своих: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне; и если кто скажет вам что-нибудь,– прибавил Он,– отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их (Мф. 21, 2–3). Ученики, выполняя повеление Иисуса, нашли ослицу и молодого осла, на которого никто из людей никогда не садился, и привели их к Нему. Положив одежды свои на животное, считавшееся символом мира, ученики посадили на него Иисуса, и шествие направилось к Иерусалиму. Множество народа оказывало Ему знаки благоговейного почитания и преклонения – постилали одежды по дороге, срезанными с деревьев ветвями устилали путь Его, народ ... восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних! (Мф. 21, 9). Когда Иисус еще только приближался к городу, то, смотря на него, заплакал о нем (Лк. 19, 41). О чем плакал Господь? – о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему (Лк. 19, 42). Господь плакал о Своем возлюбленном городе и о Своем народе, ибо видел пророчески, что придут... дни, когда враги твои обложат тебя окопами... и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне, за то, что ты не узнал времени посещения твоего (Лк. 19, 42–44). Св. Иоанн Златоуст, размышляя об этом месте повествования святого евангелиста, думая о слезах Господа Иисуса Христа, говорит: «Это были слезы Бога Всевидящего, Который знал не только о предстоящей гибели Иерусалима и плакал не только о священном городе, а знал все будущее земли, все будущее человечества и плакал». Процессия направилась к храму, в котором Господь нашел все ту же тяжелую картину, которую наблюдал и ранее при посещении этой святыни, дома Отца Своего: тех же продавцов жертвенных животных со своим товаром, тот же шум и рев скота. Иисус выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей, и говорил им: написано,– дом Мой домом молитвы наречется; а вы сделали его вертепом разбойников. И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их (Мф. 21, 12–14). Этот торжественный Вход Господень в Иерусалим произошел в десятый день месяца Нисана, именно в тот день, когда народ Израильский избирал себе пасхального агнца для того, чтобы заклать его в первый день Пасхи. Ныне же «Дщерь Сионова», не замечая того, радостно приветствовала Агнца Божия, грядущего для искупления грехов всего мира.

Джерело : http://calendar.rop.ru/svyat1/verbnoe.html

Різдвяне Послання Блаженнішого Митрополита Володимира архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім чадам Української Православної Церкви .

ГЕТЬМАН — Tue, 04 Jan 2011 01:28:15 GMT

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ .

Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира
архіпастирям, пастирям, чернецтву. і всім вірним чадам Української Православної Церкви .

"Христос — у плоті. З трепетом і радістю звеселіться!
З трепетом — з причини гріха,
з радістю — з причини надії!”
(Свт. Григорій Богослов)

Возлюблені у Господі архіпастирі, високоповажні пастирі,
чесне у Христі чернецтво, боголюбні миряни — брати й сестри!

Минуло більше ніж 2000 років відтоді, як звершилося Різдво Христове, але Свята Церква не припиняє благовістити людству про прихід у світ Спасителя!

З народженням Христа у плоті від Діви Марії людське єство в Особі Сина Божого з’єдналося з єством Божественним. Христос став Родоначальником оновленого благодаттю людства — Новим Адамом і Відновлювачем первісного благодатного стану, притаманного людській природі до гріхопадіння.

На відміну від Єви, яка через непослух прилучилася до смерті й була вигнана з раю, Пресвята Богородиця через послух волі Божій ввела у світ Христа, Який є Життям і Світлом світові. Її утроба стала мисленим раєм, у якому розквітло Древо Життя — Христос.

У своїх натхненних гімнах Різдву Христовому Свята Церква благовістить: "Віфлеєм відкрив Едем. Прийдіть, подивимось, ми знайшли таємничу їжу, прийдіть, отримаємо з печери істинно райське!” (ікос канону на Різдво Христове).

Пришестя Христа у світ було відкрите небагатьом: лише кільком простим пастухам і царственим волхвам. У переповненому людьми Віфлеємі, який є образом цього суєтного світу, не знайшлося гідного місця для Месії. Світ не впізнав свого Спасителя. Перед Істинним Христом, Який приніс на землю Божественну правду, мир і любов, Віфлеєм зачинив міські ворота і двері своїх будинків. Богонемовляті дали притулок печера і ясла, які є образом наших душ і сердець.

2010 рік від Різдва Христового, як і всі попередні, був роком невичерпної милості Божої до людей і Церкви Христової. Для нашої Церкви цей рік став роком початку будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви. Закликаємо всіх, хто небайдужий до цієї спільної справи, всіма вашими талантами послужити йому, стати його співучасниками і прославити Бога і Святу Церкву.

Минулого року ми були облагодіяні від Богонемовляти Христа і Його Пречистої Матері відвіданням Віфлеємської ікони Богородиці з міста Різдва Христового, святині руського зарубіжжя ікони Божої Матері "Курської-Корінної”, а також дорогої серцю кожного християнина чудотворної ікони "Умілєніє”, пов’язаної з іменем відомого подвижника та угодника Божого преподобного Серафима, Саровського чудотворця.

Свідченням невичерпної святості та благодатного життя в нашій Церкві стало і прославлення в лику святих новоявлених угодників Божих.

З духовною радістю зазначаємо, що новообраний Президент України своє служіння державі розпочав з молитви і благословення у стінах Святої Києво-Печерської Лаври. Віримо, що такий добрий початок сприятиме розвитку церковно-державних відносин на благо народу України, що буде підтверджено добрими справами, відродженням благочестивих традицій і підвищенням рівня суспільної моралі.

Українська Православна Церква активно розвиває просвітницьку та місіонерську діяльність, приділяє багато уваги культурному і соціальному служінню, виховує молодь згідно з традиціями Православної Церкви і рідної Вітчизни, приносячи всі свої труди в дар Новонародженому Христу.

Тож будемо молитися Богонемовляті Іісусу, щоб дух Його святої любові оселився в наших серцях, знову і знову відроджуючи їх для нового благодатного життя. Нехай наші серця будуть яслами, готовими прийняти Христа, а наші добрі справи — дорогоцінними дарами, які ми завжди готові принести Йому. І нехай у ці різдвяні дні відчують нашу любов і отримають нашу допомогу всі, хто цього потребує. Нехай ця любов і добродіяння зцілять рани образ і розділень, принесуть людям радість і порозуміння. І нехай щодалі сильніше звучить благовістя ангельського хору: "Слава в вишніх Богу і на землі — мир, в людях — благовоління!”.

Сердечно вітаючи всіх вас, улюблені брати і сестри, з благословенним святом Різдва Христового та Новоліттям, прикликаю на вас благословення й щедрі милості Народженого від Приснодіви Марії Богонемовляти Христа!

Різдво Христове
2010 р.
м. Київ

†Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Джерело :

http://orthodox.org.ua/uk/node/8451

Вітаємо всіх людей нашої планети , зі святом настання Нового 2011 року від Різдва Христового !!!

ГЕТЬМАН — Tue, 04 Jan 2011 01:21:59 GMT

Дай Боже всім нам православним християнам - любові , прощення, терпіння , поваги , миру , порозуміння і злагоди між собою, сил усердно служити Тобі Господи , на все наше життя , і прожити ще многіє і тільки благая літа , і ніколи не відступити від Тебе !

Вітаємо! 19 грудня ми святкуємо День святого Миколая !

ГЕТЬМАН — Tue, 04 Jan 2011 00:45:38 GMT

19 грудня ми святкуємо День святого Миколая !

19 декабря православные и грекокатолики празднуют День святого Николая Чудотворца.

Православные христиане и грекокатолики отмечают 19 декабря День архиепископа Мир Ликийского святого Николая Чудотворца.
Святой Николай – один из самых почитаемых святых во всем православном мире, прославился как великий угодник Божий, и по сей день совершает множество чудес в помощь молящимся. В честь святителя Николая Чудотворца в 866 году был крещен Киевский князь Аскольд – первый русский князь-христианин. Над могилой Аскольда в Киеве святая княгиня Ольга построила первый на Руси храм в честь святителя Николая.

КИЇВ. На «Свято Миколая в Лаврі» ― запрошуються всі охочі ... деталі тут >>>

Как свидетельствуют церковные предания, святитель Николай родился в городе Патаре (Малая Азия. Ныне – территория Турции. – УНИАН), примерно в 245 году. Он происходил из благородного и зажиточного рода благочестивых христиан - был единственным сыном богатых родителей. С детства отличался целомудрием и строгой подвижнической жизнью.
Благочестивую жизнь юноши заметил его дядя - епископ Патар и уговорил родителей отдать Николая на служение Господу и посвятил его в сан пресвитера.
Однажды, молясь, Николай услышал голос: "Николай! Ты должен вступить на служение народу, если хочешь получить венец от Меня!" Повинуясь велению, святитель Николай поселился в Мирах и зажил как нищий, посещая при этом все церковные службы.
Когда скончался архиепископ всей Ликии Иоанн, для избрания нового архиепископа в Миры собрались все местные архиереи. Одному из старейших епископов, накануне избрания, в видении было сказано стать в притворе храма и заметить того, кто первый придет в храм на утреннее богослужение – тот и есть угодный Господу архиепископ. Так Николай стал архиепископом Мир Ликийских.
Не смотря на высокий сан, святитель носил простую одежду, вкушал постную пищу раз в сутки - вечером. Двери его дома были открыты для всех.
За свою земную жизнь святой Николай совершил много добрых дел - незаметно приносил в дома нищих игрушки и теплые вещи для детей, лекарства для больных.
Церковные предания сохранили немало свидетельств о чудесах, совершенных святым еще при жизни.
Во время путешествия в Палестину на корабле святой Николай предсказал жестокую бурю и силой своей молитвы усмирил ее. Также по его молитве воскрес матрос, который упал с мачты и разбился насмерть.
Однажды, когда бывший богач задумал для спасения семьи от голода «отдать на блудодеяние» трех незамужних дочерей, святитель, спасая невинных девушек, ночью тайно подбросил ему в окно три мешочка с золотом.
Во время гонений на христиан святитель Николай на восемь лет был заключен в тюрьму, где продолжал проповедовать христианство.
После прихода к власти императора Константина преследования христиан прекратились, и епископ вновь стал править своей паствой. Также он был участником первого Вселенского Собора в 325 году в Никее.
Святитель Николай дожил до глубокой старости, скончался 6 декабря (по старому стилю) около 345-351 гг, и был погребен в соборной церкви города Миры.
После смерти святитель Николай был признан святым – его мощи сохранились нетленными и источали чудесное миро, от которого исцелилось множество людей. В 1087 году из-за угрозы нашествия мусульман, мощи Николая Угодника были перенесены в итальянский город Бар (Бари), где находятся и поныне.
Согласно украинским обычаям, святой Николай приходит к детям с подарками в ночь с 18 на 19 декабря. В Западной Украине для подарков святого Николая ставили на подоконнике башмачки, дети на востоке страны обычно искали подарки под подушками.
В этот день в храмах поют: «Правило (образец) веры и образ кротости, воздержания учителя яви тя стаду твоему, (будь для стада твоего образцом воздержания) яже вещей истина: сего ради (потому что) стяжал еси смирением высокая, нищетою богатая, Отче священноначальниче Николае, моли Христа Бога спастися душам нашим»
По церковному календарю торжества в честь святителя Николая совершаются дважды в год: 19 декабря - в день его кончины, и 22 мая - в память перенесения его мощей из малоазиатского города Миры Ликийские в итальянский город Бари. В народе эти праздники именуются соответственно "Никола зимний" и "Никола летний".
Католики празднуют память немного раньше: 6 декабря, именно с этой даты в Европе и начинаются рождественские праздники.

постiйна адреса статтi:
http://religions.unian.net/ukr/detail/3335

Також рекомендую ознайомитись :

Святитель Миколай Чудотворець .

Про різдвяний ярмарок " Три мішечки . Від Миколая до Різдва ! "

Память святителя Николая. Как будем праздновать ..?

«Ми хочемо збудувати Софію Київську ХХІ сторіччя», – протоієрей Георгій Коваленко .

ГЕТЬМАН — Tue, 04 Jan 2011 00:40:06 GMT

«Ми хочемо збудувати Софію Київську ХХІ сторіччя», – протоієрей Георгій Коваленко .

22 грудня 2010 року.
Тамара Рябкова .

16 грудня Блаженніший Митрополит Володимир звершив на будівельному майданчику подячний молебень з приводу облаштування останньої палі в фундамент Свято-Воскресенського Кафедрального собору. Після богослужіння про майбутню святиню журналістам розповів ключар майбутнього собору протоієрей Георгій Коваленко, прес-секретар Предстоятеля УПЦ, голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ. Розповідаючи про зведення головного храму Церкви, він зазначив, що «тут місце історичне – неподалік протікає річка Либідь, є також невеличке озерце Глінка, а колись тут ще й були володіння Лаври». «Ми не будуємо храми до чергового з’їзду партії, ми будуємо навіки – для Бога» .
– Наскільки держава допомагає фінансувати собор? – На сьогодні жодних державних бюджетних коштів на будівництво собору не виділялось і не використовувалось. Все, що зроблено за цей рік, а це декілька мільйонів гривень, це все – добровільні пожертви, зібрані нашими парафіями, монастирями, приватними особами чи підприємствами, й перераховані на рахунок кафедрального собору. – А що Ви скажете стосовно виділення 11 мільйонів гривень з міського бюджету? – Ми раді вітати, що міська Рада Києва прийняла рішення про виділення 11 мільйонів гривень. Але, наскільки мені відомо, ці кошти виділяються на реконструкцію тепломереж та каналізації мікрорайону, прилеглого до нашого будівництва. Так, на ці мережі буде й навантаження кафедрального собору. Але це навантаження і стадіону, який будується, й інших будівель, які зводитимуться довкола. Тобто місто вкладає кошти в інфраструктуру, у власні мережі. Жодної бюджетної копійки не йде на бетон, метал чи інші будівельні матеріали. Більш того, міська влада не тільки виділила кошти на реконструкцію своїх теплових та каналізаційних мереж, але й сама буде ці кошти використовувати й контролювати, тобто в реалізації згаданих проектів працюватимуть відповідні бюджетні установи. – Як Ви ставитесь до ініціативи двох депутатів зменшити податки тим людям, які будуть жертвувати на собор? – Можливе рішення про пільги жертвувателям собору говорить про те, що цей собор має загальнодержавне, загальнонаціональне значення. Адже це буде не просто найбільший храм, це буде сучасний Духовно-просвітницький центр, якого потребують Церква і суспільство. І, фактично, Церква будує, як може. Якщо ж до цього долучається держава, надає пільги людям, значить, і для держави це також важливо. Маємо приклади в інших країнах: коли будуються найбільші храми найбільшої Церкви в державі, то держава якимось чином також до цього долучається. Хай не виділенням коштів чи не власне будівництвом, а пільгами для тих, хто вкладає в цю добру справу свої кошти. – Чи не призведе це до якихось махінацій? Є думка, що ці кошти підприємці нібито пожертвують, а насправді це буде тільки шляхом позбавитися податків… – Наскільки я розумію, звільняються від податків не всі кошти підприємців, а лише ті, які жертвуються на собор, тільки ця частина коштів не оподатковується. Бо яка ситуація зараз склалася в нашій країні? Якщо людина дає на добру справу певну суму, то ця сума ще має оподатковуватися, людина має платити податки зі своєї пожертви. Питання не в тому, що хтось взагалі звільнюється від податків – від податків звільнюється тільки сума пожертви. – Чи є аналог такого проекту в світі? Чому саме такий проект обрано? – Для нас було головне не зовнішнє, а внутрішнє. Ми хочемо збудувати Софію Київську ХХІ сторіччя. Зводимо сучасний Духовно-просвітницький центр з усією інфраструктурою, якої потребує церковне служіння сьогодні. Це – зали, музеї, гімназія, інформаційні і благодійні центри. Тобто це велика інфраструктура. Церква майже 100 років прожила в підпіллі, і сьогодні ми не можемо жити за законами XIX сторіччя. До того ж Церкві повернули храми, але не повернули майни та інфраструктури, яка в неї була. А служіння Церкви вимагає не тільки богослужіння, а й служіння людям. Тому ми будуємо храм і центр, в яких будуть звершуватися і богослужіння, і служіння ближньому. – Правда, що собор матиме три вівтарі? – Вівтарів може бути багато – згідно потреб собору. Для нас важливим є те, що тут буде головний вівтар на честь Воскресіння Христового, і весь собор присвячений Воскресінню Христовому. У цьому соборі ми зможемо зібрати стільки людей, скільки сьогодні збирає площа перед Успенським собором в Києво-Печерській Лаврі. – А чому обрали саме цю назву – на честь Воскресіння Христового? – Вважаю це символічним, адже ми будуємо собор на честь Воскресіння після майже смерті Церкви. Церкву намагалися знищити, Церкву намагалися згубити, розстріляти, але Церква постала, Церква воскресла. І це, я думаю, дуже доречно, що ми зводимо саме Воскресенський собор після десятиліть гонінь на віру, на Церкву, на Бога. – Спорудженням храму займатимуться українські майстри? – Звичайно. Ми все будуємо українцями і за рахунок українців. Тобто у нас немає закордонних пожертв. Мабуть храм буде з мозаїками, а не з розписом, хоча це справа ще й далека… – Коли плануєте закінчити будівництво і скільки вже коштів витратили? – Завершення будівництва собору залежить від кількості пожертв, які ми будемо збирати. Тобто у нас немає сталого чи прогнозованого фінансування. Скільки нам Бог дасть – за стільки й збудуємо. Бо Церква нікуди не поспішає: ми не будуємо храми до чергового з’їзду партії, ми будуємо навіки – для Бога. Хоча у нас є певна дата: ми б хотіли завершити собор у 2015 році й відсвяткувати в ньому 80-ту річницю нашого Предстоятеля – Блаженнішого Митрополита Володимира, настоятеля цього кафедрального собору. – Скільки взагалі потрібно коштів на будівництво собору? – Сказати, скільки потрібно коштів, неможливо, бо ж церковні споруди будуються церковним методом: у когось просимо бетон, у когось – метал, ще в когось – кошти. На кожній складовій намагаємось зекономити. Тому одні цифри можуть бути на папері, інші – в реальності. Думаю, що якраз на соборі будуть реальні кошти, на які можна збудувати такий храм. Ми бережемо кожну копійку, адже бюджет собору складається з пожертв людей. – Дякуємо, отець Георгій, допомоги Божої Вам у цій великій справі!

Джерела : sobor.in.ua Фото – Максим Брусника, сайт Фотолітопис http://orthodoxy.org.ua/content/mi-khochemo-zbuduvati-sofiyu-kiivsku-khkhi-storichchya-protoierei-georgii-kovalenko-15053

Раджу також ознайомитись :

Софійський собор можуть передати Лаврському заповіднику ... >>>

Створено комісію з підготовки святкування 1000-річчя Софії ... >>>

Закликаємо всіх людей доброї волі, всіх національностей, громадянств , віросповіданнь ..!

ГЕТЬМАН — Wed, 24 Nov 2010 21:02:51 GMT

ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКОГО КОМІТЕТУ
ІЗ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ

ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ

Дорогі співвітчизники!

У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років.
Це безпрецедентний злочин у світовій історії. Бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, зламати їй хребет. Поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам'ять народу. Викорінити навіть думки про свободу та власну державу.
Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім'я їй - Голодомор.

Україна та світ схиляють голову у скорботі.
Ми не забули.
Ми пам'ятаємо.

Звертаємося до церков та релігійних організацій із проханням провести панахиди й узяти участь у жалобних заходах зі вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Cподіваємося на вияв активної громадянської позиції журналістів: висвітлення історичної правди про Голодомор-геноцид, оприлюднення історичних матеріалів та архівних документів, показ документальних фільмів, щоб тема Голодомору-геноциду стала провідною у випусках газет і журналів, на телебаченні, радіо і в інтернеті впродовж поминального тижня і 27 листопада.
Звертаємося до керівників освітніх закладів, вчителів підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 22-26 листопада «Урок пам'яті».
Закликаємо політичні партії, громадські організації та інші інституції громадянського суспільства на аполітичній основі, за відсутності партійної чи іншої символіки, під національними прапорами з жалобними стрічками в Києві та в регіонах приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції "Запали свічку" 27 листопада 2010 року.

Закликаємо всіх людей доброї волі, незалежно від національності, громадянства, віросповідання, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 27 листопада о 16-й годині запалити свічку за душі тих, кого забрав Великий Голод 77 років тому.

Вічна їм пам'ять.

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, БРЮХОВЕЦЬКИЙ В'ячеслав, Іван ВАКАРЧУК, Іван ВАСЮНИК, Василь ВОВКУН, Володимир В'ЯТРОВИЧ, Анатолій ГАЙДАМАКА, Дмитро ГНАТЮК, Петро ГОНЧАР, Іван ДЗЮБА, Іван ДРАЧ, Єп. ЄВСТРАТІЙ, Андрій ЖОЛДАК, Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, Євген ЗАХАРОВ, Євген ЗОЛОТАРЬОВ, Геннадій ІВАНУЩЕНКО, Сергій КВІТ, Андрій КОГУТ, Роман КРУЦИК, Ніла КРЮКОВА, Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Неля ЛАВРИНЕНКО, Олександр МАКСИМЧУК, Ніна МАТВІЄНКО, Марія МАТІОС, Василь МАРОЧКО, Дмитро ПАВЛИЧКО, Олекса ПЕТРІВ, Мирослав ПОПОВИЧ, Олег РИБАЧУК, Стефан РОМАНІВ, Євген СВЕРСТЮК, Михайло СВИСТОВИЧ, Володимир СЕРГІЙЧУК, Євген СТАНКОВИЧ, Лесь ТАНЮК, Ігор ЮХНОВСЬКИЙ

Адміністрація сайту http://kyiv.ucoz.ua цілком підтримує звернення громадських діячів , але може з деякими їхніми оцінками погоджуватися , а з чимось може і ні , але закликає ПІДТРИМАТИ АКЦІЮ З ВШАНУВАННЯ НЕВИННО УБІЄННИХ ЛЮДЕЙ .

ПАМ`ЯТАЙМО , ШАНУЙМО , БЕРЕЖІМО ЖИТТЯ І СВОБОДУ ДАРОВАНІ НАМ -

ГІДНО ЖИВІМО ВСЕ НАШЕ ЖИТТЯ .

Помогите спасти жизнь детей!

ГЕТЬМАН — Sat, 24 Oct 2009 07:23:05 GMT

Помогите спасти жизнь детям!

Допоможемо у будівництві кафедрального собору у Новій Каховці!

ГЕТЬМАН — Sat, 24 Oct 2009 07:15:20 GMT

Желающие оказать благотворительную помощь

для окончания строительства Свято-Андреевского Собора

г. Новая Каховка могут перечислить средства

на следующий счет:

р/с 26003219800037 в ФОАО «Кредитпромбанк»,

г. Херсон, МФО 352651, ОКПО 35733053

Допоможемо! Help! Поможем !

ГЕТЬМАН — Sun, 11 Oct 2009 22:05:00 GMT

Допоможемо! Help! Поможем Назару Ковальчуку выздороветь!!!

Допоможіть врятувати! Помогите спасти Телемонюка Дениса!!!

Поможем спасти жизнь маленькому ребенку Денису Головацкому!!!